- розсупонити
- —————————————————————————————розсупо́нитидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розсупонити — див. розсупонювати … Український тлумачний словник
порозсупонювати — юю, юєш, док., перех. 1) Звільнити від супоні (коней). 2) перен., розм. Розсупонити, розв язати все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
розсупонений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розсупонити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
розсупонення — я, с. Дія за знач. розсупонити … Український тлумачний словник
розв'язувати — 1) = розв язати (роз єднувати кінці чого н. зв язаного); розшморгувати, розшморгнути, розсупонювати, розсупонити (супоню, зав язку, петлю, вузол тощо); розшнуровувати, розшнурувати, розпускати, розпустити (шнурок, тасьму, плетиво тощо),… … Словник синонімів української мови